Основними місцями для проживання цих комах є пустелі Мексики, США і західної Австралії, які відрізняються від інших місць малою наявністю води та їжі. Як і інші мурахи, цей вид також селиться колоніями, які мають свій розмір. Як правило, в одну колонію входить кілька сотень мільйонів муравйов, в тому числі робочі мурашки, самці і матка. Матка здатна відкладати на день до 1500 яєць.
Назва цих комах сталося з-за їх харчування. Ці мурашки харчуються «медвяною росою», яку виробляє рослинна попелиця. Ці мурашки живляться завдяки соку рослин, які містять у собі багато цукру.
Але, як відомо, в пустелі не так багато рослинності, як і самої, попелиці. Тому, щоб вижити, мурахи використовують дещо інший спосіб, щоб зробити запаси їжі. Окремі мурахи з колонії, які називаються «медові метелики», мають великі еластичні черевця, які служать для зберігання такої їжі. Під час другого існування ці «медові метелики» забезпечують інших мурах їжею. Таких мурах також називають «ходячими складами». Вони наповнюють свої черевця до тієї міри, поки воно значно не перевищить розмірів самого комахи. Однак, за такого наповнення свого черевця, вони не можуть самостійно пересуватися, і тому змушені висіти на стінках мурашника. Одного разу, один вчених зумів знайти мурашник, в якому було близько 1500 таких медоносних комах.
Коли мурашки потребують їжі, вони підходять до медоносів і лоскоче їх своїми антенами. Таким чином, медоноси видають їм медову росу. Це дозволяє самцям і самиці виконувати всі свої обов'язки в колонії. Медова роса містить глюкозу і фруктозу, яка дає можливість відновлювати енергію для повсякденної роботи.
Цікавим фактом є те, що такі мурахи припадають до смаку аборигенам, які проживають в Австралії. Вони знаходять такі мурашники і виловлюють медових метеликів. Вживання метеликів в їжу, замінює аборигенам цукор і навіть цукерки.
